#ОТЧЕНАШ РАДИТЬ

#ЯКОТЧЕНАШ

П’яту неділю Великого посту, останню недільну сходинку перед Входом Господнім до Єрусалима, присвячено святій V століття Марії Єгипетській.

Таємниця її подвигу була розкрита іншому святому – преподобному Зосимі, подвижнику, який вирішив, що врешті досяг духовної досконалості. Тоді Господь, рятуючи Зосиму від гордині, відкрив йому інший вимір подвигу – дав можливість зустріти в пустелі преподобну Марію та почути історію її покаяння, яке пройшло крізь піст і молитву та тривало близько півстоліття.

Згідно з правилами Йорданського монастиря, Зосима, як і інші ченці, на час Великого посту попрямував у пустелю, шукаючи молитовного усамітнення. Саме там, у відлюдному місці, він побачив наче людську тінь, яка виявилася живою істотою. Відчуваючи святість людини, яку відкрив йому Господь, Зосима вблагав її розповісти історію свого життя. Людина виявилась жінкою, яка провела у повному відлюдництві понад 47 років.  

Майбутня свята в юності була далека від християнських чеснот. У віці 12 років Марія втікла з дому до великого міста — Олександрії. Там, недосвідчена, позбавлена батьківської опіки та оточена спокусами світу, вона втратила цноту та поринула в блудну пристрасть. Живучи розпусно та зваблюючи на це інших протягом 17 років, Марія при цьому заробляла собі на життя працею, сприймаючи задоволення тілесної пристрасті як розвагу та не беручи за це грошей.

Промисел Божий привів її одного дня до Єрусалимського Храму Воскресіння Господнього, проте невидима сила не дозволила Марії перетнути його поріг. Дійшовши відчаю, вона нарешті усвідомила, що причиною цього є страшенний тягар гріхів і її нечистота. Із сльозами звернулась Марія по допомогу до Богородиці, і тільки після цього потрапила до Храму.

Решту свого життя Марія провела в подвигах, які набагато перевищують людські можливості: причастившись Тіла і Крові Господніх, вона перейшла за Йордан та майже півстоліття провела у випаленій сонцем безлюдній юдейській пустелі, постом, молитвою та сльозами спокутуючи попереднє безбожне життя.

Господь повністю преобразив за цей час Марію, наділивши її надзвичайними здібностями. Зосима на власні очі бачив, що під час молитви свята підноситься над землею, а коли їй треба було опинитися на другому боці Йордану, вона перейшла річку по воді.

Саме на березі цієї річки на другий рік після зустрічі з Марією в пустелі старець чекав на неї в Чистий Четвер Страсної Седмиці, аби здійснити її заповітне бажання – причастити її Святих Христових Таїн. Після Причастя свята звернулася до Зосими ще з одним проханням – за рік знову прийти до місця їхньої першої зустрічі.

Зосима сумував, що не спитав ім’я преподобної. Прийшовши через рік туди, де Господь відкрив її вперше, він знайшов святу вже померлою. Біля тіла на землі був напис: «Поховай, авво Зосимо, на цьому місці тіло смиренної Марії. Віддай прах праху. Моли Бога за мене, що померла в місяць квітень, у перший день, у ніч Спасительних Страстей Христових, після причастя Божественних Таїн». Зосиму надзвичайно здивувало, що напис було зроблено жінкою, яка не вміла писати; але ще більше його вразило те, що вона, згідно з написом, досягла того місця майже миттєво відразу після їхньої останньої зустрічі на березі Йордану, коли йому на це ж знадобилося понад 20 днів.

Усі побачені Зосимою дива були лише наслідком головного дива – дива повного переродження людської душі через надзвичайне покаяння. Дійсно, за свої подвиги преподобна Марія Єгипетська отримала від Бога багато благодатних дарів, а в Одкровенні Згори їй було відкриті численні таємниці духовного життя.

Проте найбільша таємниця, розгадана святою Марією – це те, що головною метою людини є життя з Богом, і що на цьому шляху щире каяття допомагає здолати будь-які гріховні перешкоди.

Протодиякон Миколай Лисенко

#ОТЕЦЬ-ІНТЕРНЕТ

Ми розглянемо кожне Ваше запитання чи пропозицію і відповімо Вам особисто на е-mail. Подібно до бесіди зі священиком у храмі, ми з нашими інтернет-парафіянами спілкуємося віч-на-віч.