Євангеліє дня

Пильнуйте, не творіть милостині вашої перед людьми з тим, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного.

Отже, коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже приймають нагороду свою.

У тебе ж, як твориш милостиню, хай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно.

І, коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі люблять у синагогах і на розі вулиць, зупиняючись, молитися, щоб показатися перед людьми. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.

Ти ж, коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Котрий втайні, і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів'ї своєму почуті будуть; не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше вашого прохання в Нього.

Моліться ж так: Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім'я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі; хліб наш насущний дай нам на цей день; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава повік. Амінь. 

Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.

Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають на себе похмурі обличчя, щоб на людях показатися такими, що постяться. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.

А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє, щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий втайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа точать і де злодії підкопують і крадуть,

а збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше. 

Світильником для тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле;

коли ж око твоє буде лихе, то і все тіло твоє темне буде. Отже, якщо світло, що в тобі, темрява, то яка ж тоді темрява?

Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного буде ненавидіти, а другого любити; або до одного виявлятиме старанність, а про другого не дбатиме. Не можете служити Богові й мамоні.

Тому кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що одягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло за одежу?

Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають в житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Чи ви ж не багато кращі за них?

Та і хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?

І про одежу чого піклуєтесь? Подивіться на лілії польові, як вони ростуть: ні трудяться, ні прядуть; але кажу вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще вас, маловіри!

Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися?

бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.

Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.

Отож не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день сам піклуватиметься про своє. Досить для кожного дня своїх турбот.

 

Євангеліє від Матфея, глава 6

читання ДНЯ

Апостол дня

Що ж скажемо? чи залишатися нам у гріхові, щоб примножилась благодать? Зовсім ні.

Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?

Невже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Іісуса, у смерть Його хрестилися?

Отож ми погреблися з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес з мертвих славою Отця, так і нам ходити в оновленому житті.

Бо якщо ми з'єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з'єднані подобою воскресіння, знаючи те, що давній наш чоловік був розп'ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха; бо померлий звільнився від гріха.

Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.

Бо, що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога.

Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Іісусі, Господі нашому.

Отож хай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його;

і не віддавайте членів ваших гріхові в знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші Богові в знаряддя праведності.

Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю.

Що ж? чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні. 

Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи раби гріха на смерть, чи послуху на праведність?

Дяка Богові, що ви, будучи раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому образу вчення, якому віддали себе, та звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.

Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню для діл беззаконних, так нині представте члени ваші в раби праведності для діл святих.

Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведності.

Який же плід ви мали тоді? Такі діла, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній – смерть.

А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне.

Бо відплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Іісусі, Господі нашому.

 

До римлян послання святого апостола Павла, глава 6

Старий Заповіт

Книга Буття

Адамові та його жінці Господь Бог зробив одяг зі шкур і зодягнув їх. 

І сказав Бог: Ось Адам став наче один із Нас, який знає добро й зло. Тож тепер, аби часом він не простягнув руки, не взяв з дерева життя, не їв і не жив вічно. І Господь Бог вислав його з раю насолоди обробляти землю, з якої був узятий. Він вигнав Адама і поселив його напроти раю насолоди, і поставив херувимів та полум’яного меча, що обертався, аби стерегти дорогу до дерева життя. 

Адам пізнав Єву, свою жінку, тож вона завагітніла й народила Каїна. І сказала: Набула я людину завдяки Богові. Далі народила його брата Авеля. Авель став пастухом овець, а Каїн був землеробом. 

Через якийсь час трапилося, що Каїн приніс жертву Господу з плодів землі, і Авель, – також і він приніс зі своїх первородних овець та з їхнього жиру. І Бог споглянув на Авеля та на його дари, а на Каїна і на його жертви не звернув уваги. Тож Каїн дуже засмутився і спохмурнів на обличчі. І сказав Господь Бог Каїнові: Чому став ти сумний, і чому твоє обличчя спохмурніло? Якщо ти правильно приніс, але не розділив правильно, то хіба ти не вчинив гріх? Заспокойся. До тебе він звертатиметься, але ти над ним пануватимеш. 

 

Глава 3, вірш 21 – глава 4, вірш 7

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії

 

Книга Приповісті

  Господь гордим противиться, а покірним дає благодать. 

Мудрі успадкують славу, а безбожні нагромаджують собі ганьбу. 

Діти, послухайте повчання батька і будьте уважні, щоб осягнути розуміння, бо я даю вам хороший дарунок, тож не покиньте мого закону. 

Адже і я був слухняним сином у батька, – улюбленцем моєї матері. 

Вони говорили й повчали мене: Нехай закорениться наше повчання у твоєму серці! 

Бережи заповіді, не забудь їх, не нехтуй словами моїх уст. 

Не покинь її – і з’єднається з тобою! Полюби її – і оберігатиме тебе! 

Піклуйся про неї, і піднесе тебе вгору! Вшануй її, щоб огорнула тебе, щоб поклала вона на твою голову вінець милості й захистила тебе короною достатку. 

Послухай, сину, прийми мої слова – і помножаться роки твого життя, щоб численними були твої життєві дороги. 

Адже я навчаю тебе доріг мудрості, наставляю тебе на правильні стежки. 

Коли підеш ними, то не буде перешкоди твоїм крокам. Побіжиш і не втомишся. 

Тримайся мого вчення. Не відкинь, а дотримуйся його в себе задля твого життя. 

Ти не сходь на шляхи безбожних і не прагни шляхів беззаконних. 

Де вони отаборяться, туди не ходи, обминай їх, – пройди мимо. 

Адже вони не заснуть, якщо не заподіють якоїсь шкоди. Їхній сон пропав – їм не заснути. 

Тому що вони їдять хліб безбожності й упиваються вином беззаконня. 

Дороги праведних, наче світло, вони пролягають у світлі й світлішають, доки не настане день. 

А дороги безбожних темні, – і не знають вони, коли спіткнуться. 

Сину, будь уважний до сказаного мною, прихили своє вухо до моїх слів. 

Щоб не пересохли в тобі твої джерела – бережи їх у своєму серці. 

Адже вони – життя для тих, хто їх знаходить, зцілення для всього тіла

 

Глава 3, вірш 34 – глава 4, вірш 22

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії

 

Книга пророка Ісаї

У той день Бог засяє в раді зі славою на землі, щоб підняти і прославити те, що залишилося з Ізраїля. І буде: те, що залишилося в Сіоні, й те, що залишилося в Єрусалимі, – святими назвуться всі, записані для проживання в Єрусалимі. Адже Господь обмиє нечистоту синів і дочок Сіону і духом суду та духом вогню очистить кров з-посеред них. І Він прийде, і станеться, що все місце гори Сіону, і все, що навколо Нього, вдень отінить хмара, і наче стовп диму та світла палаючого вогню – вночі. Всякою славою отіниться. І буде на тінь за покриття від спеки і на сховище від тяжкої негоди та дощу. 

Заспіваю Улюбленому пісню Улюбленого про Мій виноградник. В Улюбленого був виноградник на горі в родючому місці, і Я встановив огорожу довкола, укріпив і насадив добірну виноградну лозу, збудував башту посеред нього і викопав у ньому чавило. Я очікував, що видасть виноград, а він видав тернину. Тепер же, людино Юди, і ви, що живете в Єрусалимі, судіть між Мною і між Моїм виноградником. Що ще зроблю для Мого виноградника, і що Я для нього не зробив? Тому що Я чекав, що породить виноград, а він видав терня. А тепер сповіщу вам, що зроблю з Моїм виноградником. Заберу його огорожу, і він буде на пограбування, знищу його стіну, і буде на потоптання, і залишу Мій виноградник, і не обрізуватиметься, і не копатиметься, і піде на нього тернина, як на землю. Я заповім хмарам, щоб не посилали на нього дощу. Адже дім Ізраїля – виноградник Господа Саваота, і людина Юди – новонасаджений улюбленець. Я очікував, що він чинитиме правосуддя, а він чинив беззаконня і не чинив справедливості, але крик. 

 

Глава 4, вірш 2 – глава 5, вірш 7

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії