Євангеліє дня

Коли вони йшли, прийшов Він до одного села; тут жінка, на ім'я Марфа, прийняла Його в свій дім; у неї була сестра, що звалась Марія, котра сіла біля ніг Іісуса і слухала слово Його.

Марфа ж клопоталась про велику гостину і, підійшовши, сказала: Господи! чи Тобі байдуже, що сестра моя покинула мене одну служити? скажи їй, щоб допомогла мені.

Іісус же сказав їй у відповідь: Марфо! Марфо! ти турбуєшся і клопочешся багато чим, а одного тільки треба; Марія ж вибрала найкращу частку, яка не відбереться від неї.

Коли ж Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!

А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його.

 

Євангеліє від Луки

Глава 10, вірші 38 – 42; глава 11, вірші 27-28

читання ДНЯ

Апостол дня

Бо у вас повинні бути ті самі почування, які і у Христі Іісусі:

Він, будучи образом Божим, не вважав за посягання бути рівним Богові; але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік;  смирив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної.

Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім'я вище над усяке ім'я, щоб перед іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і преісподніх, і всякий язик сповідував, що Господь Іісус Христос у славу Бога Отця.

 

До філіпійців послання святого апостола Павла

Глава 2, вірші 5 – 11

Старий Заповіт

Боже батьків і Господи милосердя, що все створив Своїм словом,  і Ти Твоєю мудрістю створив чоловіка, щоб володів тими творіннями, що походять від Тебе,  і вів світом у побожності та праведності й здійснював суд у простоті душі,  дай мені мудрість, що сидить при Твоєму престолі, і не відкинь мене від Твоїх рабів.

Адже я – Твій раб і син Твоєї рабині, чоловік немічний, короткочасний і малий у розумінні суду і законів.

Бо якщо й буде хтось з людських синів досконалий, то коли не вистачає мудрості, що від Тебе, то він вважатиметься за ніщо.

Ти обрав мене царем Твого народу і суддею Твоїх синів та дочок.

Ти сказав збудувати храм у Твоєму святому місці й жертовник у місті Твого заселення, подобу святого шатра, який Ти наперед приготував від початку.

І з Тобою – мудрість, що знає Твої діла і була при Тобі, коли Ти творив світ, і знає, що миле у Твоїх очах, і що правильне у Твоїх заповідях.

Пошли її зі святих небес і пошли її з престолу Твоєї слави, щоби, будучи зі мною, трудилася, і щоб я взнав, що дуже миле в Тебе.

Адже вона знає все і розуміє, і мудро скеровуватиме мене в моїх ділах, і обереже мене у своїй славі.

І мої діла будуть сприйняті, я праведно судитиму Твій народ і буду гідний престолів мого батька.

Бо яка людина пізнає Божу раду? Чи хто збагне, що Господь бажає?

Бо задуми смертних – нещасні, і їхні думки – нестійкі.

Бо тлінне тіло тяжить на душі, і винахідливий розум тяжким чинить земне шатро.

І ледь відгадуємо те, що на землі, і те, що з трудом знаходимо в руках. А те, що на небесах, хто дослідив?

Хто ж пізнав Твою раду, якщо Ти не дав мудрості та не послав із висот Твого Святого Духа?

І так були вирівняні стежки тих, що на землі, і люди навчилися, що миле Тобі, та врятувалися мудрістю.

 

Книга премудрості Соломона, глава 9.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії