Євангеліє дня

Хтось з народу сказав Йому: Учителю! скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною.

Він же сказав чоловікові тому: хто поставив Мене судити чи ділити вас?

При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.

Сказав учням Своїм: тому кажу вам, – не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла,– в що вдягнутися: душа більша за їжу, і тіло – за одежу.

Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них нема ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів?

І хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?

Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого ж піклуєтесь про інше?

Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них.

Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!

Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не турбуйтесь, бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, що ви маєте потребу в тому; перш над усе шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.

 

Євангеліє від Луки

Глава 12, вірші 13 – 15, 22 - 31

читання ДНЯ

Апостол дня

Павел, Апостол Іісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Іісуса Христа, надії нашої, Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Іісуса, Господа нашого.

Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Єфесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншому і не займались байками та нескінченними родоводами, які викликають більше суперечок, ніж Боже повчання у вірі.

Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісті та нелицемірної віри, від чого відступивши, деякі ухилились в марнослів'я, бажаючи бути законовчителями, але не розуміючи ні того, про що говорять, ні того, що стверджують.

 

Перше послання до Тимофія святого апостола Павла

Глава 1, вірші 1 – 7

Старий Заповіт

Підхопивши, Еліфас, теманієць, сказав:

Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,  звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.

Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?

Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.

Хай оскаржують тебе твої вуста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.

Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?

Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?

Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?

І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!

Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.

На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,  що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?

Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,  якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?

Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!

Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,  те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.

Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.

Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,  страх же його – в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.

Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,  призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,  а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.

Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,  біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,  бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.

Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.

Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,  і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.

Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.

Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.

Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.

Бо свідчення безбожного – смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.

Він у лоні прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе оману. 

 

Книга Йова, глава 15.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії