Євангеліє дня

Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або у що одягтися?

Бо всього цього шукають язичники; бо Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.

Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.

Отож не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день сам піклуватиметься про своє. Досить для кожного дня своїх турбот.

Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь?

І коли попросить риби, подала б йому змію?

Отже, якщо ви, будучи злі, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього.

Отож все, як бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, бо в цьому закон і пророки.

Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ворота і простора дорога ведуть на погибель, і багато ідуть ними; бо тісні ворота і вузька дорога ведуть у життя, і мало хто знаходить їх.

 

Євангеліє від Матфея

Глава 6, вірші 31 - 34 - глава 7, вірші 9 - 11

читання ДНЯ

Апостол дня

Бо не той іудей, хто має такий вигляд, і не те обрізання, що зовні, на тілі; але той іудей, хто в душі такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою: йому і похвала не від людей, а від Бога.

Отже, яка перевага бути іудеєм, або яка користь від обрізання?

Велика перевага в усіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм ввірене слово Боже.

Бо що ж? коли деякі й невірні були, невірність їхня чи знищить вірність Божу?

Зовсім ні. Бог вірний, а всяка людина неправдива, як написано: Ти праведний в словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму (Пс. 50,6).

Якщо ж наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? чи не буде Бог несправедливий, коли виявляє гнів? (кажу це за людським міркуванням).

Зовсім ні. Бо інакше як Богові судити світ?

Бо коли вірність Божа підноситься моєю невірністю до слави Божої, за що ж мене ще й судити як грішника?

І чи не чинити нам зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і кажуть, ніби ми так навчаємо? Праведний суд на таких.

То що ж? чи маємо ми перевагу? Аж ніяк. Бо ми вже довели, що як іудеї, так і елліни, всі під гріхом.

Як написано: нема праведного ні одного; нема того, хто розумів би; ніхто не шукає Бога; усі збилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто робив би добро, нема жодного (Пс. 13,1–3).

Гортань їхня – відкритий гроб; язиком своїм обманюють; отрута аспідів на устах їхніх (Пс. 5,10; 139,4).

Уста їхні повні лихослів'я і гіркоти (Пс. 9,28).

Ноги їхні швидкі на пролиття крові; руїни і пагуба на дорогах їхніх; вони не знають шляху миру (Притч. 1,16; Іс. 59,7-8).

Нема страху Божого перед їхніми очима (Пс. 35,2).

 

Послання до римлян святого апостола Павла

Глава 2, вірш 28 - глава 3, вірш 18

Старий Заповіт

І Він відлучив його частини, розділив на дванадцять племен. І вивів з нього милосердного чоловіка, що знайшов милість в очах усякого тіла, улюбленого Богом і людьми Мойсея, пам’ять про якого – в благословеннях.

Уподібнив його до слави святих і звеличив його в страху ворогів.

Його словами спинив знаки, прославив його перед обличчям царів. Заповів йому для Свого народу і показав йому Свою славу.

У вірі та лагідності освятив його, вибрав його з усякого тіла.

Дав почути йому Свій голос і ввів його в мряку, і дав йому заповіді в обличчя, закон життя і розуміння, щоб Якова навчити завіту, – Ізраїля – Його судів.

Підняв вгору Аарона, святого, подібного до нього, його брата з племені Левія.

Поставив йому вічний завіт і дав йому священство народу. Блаженним назвав його в прикрасі та підперезав його одягом слави.

Вдягнув його в досконалість похвали і увінчав його знаряддям сили, штанами, одягом і ефодом.

І оточив його гранатовими яблуками, численними золотими дзвіночками довкола, щоб видавали звук, коли він ступав, щоб робити чутний звук у храмі на пам’ять синам Його народу, святим одягом, золотом і синьою матерією та багряницею, ділом тканим, словом суду, об’явою правди, витканим кармазином, ділом тканим,  дорогоцінним камінням різьбленої печаті в золотій злуці, ділом різьбяра, на пам’ять у вирізьбленому писанні за числом племен Ізраїля.

Вінець золотий на митрі, вигляд печаті святості, похвала честі, діло могутності, прикрашене бажання очей.

Такого гарного перед ним не було, аж до віку чужинець не одягався, тільки постійно хтось із його синів і його нащадки.

Його жертви повністю будуть спалені кожного дня, двічі постійно.

Мойсей освятив руки і помазав його святою олією. Це стало для нього вічним завітом і для його насіння на дні існування неба, щоби Йому служили і заразом були священиками та благословили народ Його Іменем.

Він вибрав його з усього живого, щоб приносив перші плоди Господу, ладан і запашність на пам’ять, надолужував за народ.

Він дав йому Свої заповіді, владу в завітах судів, щоб навчати Якова свідчення, і просвічувати Ізраїль у Своєму законі.

Чужі повстали проти нього, – позаздрили йому в пустелі, мужі, що з Датаном і Авіроном, і збір Корея, – в гніві та роздратуванні.

Господь побачив і не сподобав, і вони загинули в гніві люті. Зробив серед них ознаки, щоб знищити у вогні Свого полум’я.

І додав слави Ааронові, і дав йому спадок. Він відділив йому перші плоди перших плодів, перше приготував хліб до ситості.

Адже вони їдять Господні жертви, які Він дав йому та його насінню.

Лише в землі народу він не отримає спадку, і в народі немає йому частки. Адже Він Сам – твоя частка і спадок.

І третій у славі – Фенеес, син Елеазара, коли він приревнував у Господньому страху і поставив себе в добрій ревності його душі, коли народ відвернувся і надолужив за Ізраїля.

Через це поставлено з ним завіт миру, щоб він стояв перед святими і його народом, щоб величність священства була для нього і його насіння навіки.

І склав завіт з Давидом, сином Єссея з племені Юди, щоб царський спадок був тільки від сина до сина, і спадок Ааронові – його насінню.

Нехай Він дасть вам мудрість у вашому серці судити його народ в праведності, щоб не пропало їхнє добро і їхня слава в їхніх родах.

 

Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, глава 45.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії